Набережний
Літера: Н

Набережний Буква - Н



Набережний а, е. 1. Який міститься на березі, біля берега. Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів (Л. Укр., V, 1956, 203); До набережних контор підхо­дили все нові й нові люди (Баш, Вибр., 1948, 81).
2. у знач. ім. набережна, ної, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. Ледве помітні хвилі дзвеніли, розбиваючись об важке сіре каміння набережної (Собко, Вогонь.., 1947, 4); // Вулиця на березі ріки, моря. Ось його улюблена набережна, де стоять ті будинки, на які він зав­жди дивиться з тугою і заздрістю (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 85).


інші слова Літера - Н