Набедреник
Літера: Н

Набедреник Буква - Н



Набедреник а, ч. 1. церк. Парчевий прямокут­ник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче поя­са. — Чи ви чули, що о. Аркадія переведено на другу парафію, а о. Феогност дістав набедреника? (Коцюб., І, 1955, 322).
2. військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно. Боярин був у пов­ній рицарській збруї: в панцирі з залізної, блискучої бляхи, в таких же набедрениках (Фр., VI, 1951, 456).


інші слова Літера - Н