Данник
Літера: Д

Данник Буква - Д



Данник а, ч. Той, хто сплачує данину (у 1 знач.). Вони [князі] постійно прагнули збільшити данину, що викликало упертий опір данників (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 387); Половина присутніх тут або була пограбована ним [бандитом], або стала його довічними данниками (Смолич, V, 1959, 68).


інші слова Літера - Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д