Набалдашник
Літера: Н

Набалдашник Буква - Н



Набалдашник а, ч. Округла надставка або по­товщення на верхньому кінці палиці. Гергардт Пешке зодягнутий у старосвітську чорну пару, з бутоньєркою в петельці, в котелку, палиця із срібним набалдашни­ком (Ю. Янов., І, 1954, 202); // Оправа або потовщення на кінці деяких предметів. Урядник., глянув на старо­сту, якого він весь час легенько ляскав по плечу нагаєм з кістяним набалдашником (Юхвід, Оля, 1959, 126).


інші слова Літера - Н