Набаламутити
Літера: Н

Набаламутити Буква - Н



Набаламутити учу, утиш, док., перех. 1. рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).
2. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.


інші слова Літера - Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Н