Ладно
Літера: Л

Ладно Буква - Л



Ладно розм. Присл. до ладний 1 1, 2, 5. Безусий, підтягнутий ладно, Сидить за прицілом солдат (Гірник, Друзі.., 1953, 50); Одягла [Таня] ..темно-синє, ладно підігнане по її невеличкій фігурі пальто (Ряб., Жайворонки, 1957, 113); Дехто з селян, поба­чивши, як ладно та швидко працювали на полі тозів-ці,.. приходив і просив їх прийняти до гурту (Чаб., Балкан, весна, 1960, 370); Птахи ладно співали, а най­частіше вчувався голос зозулі (Мур., Бук. повість, 1959, 28); // у знач, присудк. сл. Добре, приємно ко­мусь. Сиджу коло мами, ладно мені, а за школу забув (Стеф., III, 1954, 41).


інші слова Літера - Л