Ладний
Літера: Л

Ладний Буква - Л



Ладний х, а, е, розм. 1. Те саме, що гарний 1; красивий (про зовнішні ознаки). Прибігаю до кри­ниці,— беруть воду молодиці,— беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити (Чуб., V, 1874, 143); Оглянувши Мотронку, Милорадович похвалив її: — Ду­же ладна дівчина (Бурл., О. Вересай, 1959, 42); // Со­нячний, погідний.— Ладний деньок буде завтра,— про­мовила Лесиха (Фр., І, 1955, 63); // Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. — Управа каже, щоб на курси учителям грошви дали. — То й дать.. Се діло ладне (Мирний, І, 1955, 289).
2. Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний.
Була се дівчина. Мужицький ладний вкривав ї [її] стрій
(Фр., XIII, 1954, 53); — Ладна робота! Ти у мене,
Матвію, на всі руки майстер (Цюпа, Назустріч..,
388);//Вдало, зі смаком підібраний. — Син гово­рив мені, що у вас ладна бібліотека (Кол., Терен..,
47).
3. Діловитий (у 1 знач.), вправний (див. вправний1).
Ладний господар.
4. Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою;
лагідний, ніжний. — Так я тобі й повірю. Всі
ви майстри на ладні слова (Чаб., Тече вода.., 1961,
11).
5. Злагоджений, гармонійний (у 2 знач.). По-
тоцький любував з пригорку за ладним, огрядним рухом
могутньої піхоти (Стар., Облога.., 1961, 37); 3 вікон
аудиторій університету., звучав ладний, суголосний
хор юних голосів (Смолич, Мир.., 1958, 70).


інші слова Літера - Л