Ладком
Літера: Л

Ладком присл., розм., рідко. Так, як треба. [Пи­лип:] Ну, годі, не пручайся! Побалакаєм ладком (К.-Карий, І, 1960, 225); — На все добре, Гервасію. Постарайся влагодити все ладком, а я не забуду твоєї послуги (Стельмах, Хліб.., 1959, 298).