Лавровий
Літера: Л

Лавровий Буква - Л



Лавровий а, е. 1. Прикм. до лавр 1. Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Рибак, Час, 1960, 11); В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Вишня, І, 1956, 197); // Власт. лавру. Лаврові пахощі; II Зробл. з гілок, листя лавра. На скелі Хороша дів­чина сидить, В лавровім вінку вона сяє (Л. Укр., І,
8).
Лавровий лист — висушене листя лавра, що його вживають як приправу до страви. Пахне лимоном, хурмою, чаєм і лавровим листом (Руд., Остання шабля, 1959, 238).
Q Лавровий вінок (вінець) — вінок із листя та гі­лок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр., 1954, 186); — Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Л. Укр., І, 1951, 348).
2. у знач. ім. лаврові, вих, мн. Родина південних вічнозелених рослин, до яких належать лавр, кам­форове дерево тощо.


інші слова Літера - Л

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Л

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Л

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Л