Лавина
Літера: Л

Лавина Буква - Л



Лавина и, ж. 1. Величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал. — Лавина, як відомо, складається з мільйонів невинних сніжних клаптиків і з нічого більше! (Фр., VI, 1951, 272); Зміщення снігу з високих місць у нижчі може відбуватися двома способами: а) безпосереднім скочу­ванням — лавинами і б) у вигляді льодовиків (Курс заг. геол., 1947, 136).
2. кого, чого і з означ., перен. Велика кількість, су­купність кого-, чого-небудь, що нестримно рухається суцільною масою. Бренькнули ті ноти й покотились разом вниз.., зростаючи в лавину згуків (Коцюб., І,
376); 3 горба було видно, як змішалися в одну су­цільну масу дві лавини ворогуючих між собою людей (Ле, Наливайко, 1957, 90); 3 глибини наших позицій ішла залізна лавина в нову контратаку (Цюпа, Назуст­річ.., 1958, 233); * У порівн. Божевільна з жаху череда ринула повз утікачів і промчала, як лавина (Тулуб, Людолови, І, 1957, 107).


інші слова Літера - Л