Дама
Літера: Д

Дама Буква - Д



Дама и, ж. 1. заст. Жінка з інтелігентних, перев. матеріально забезпечених міських кіл. Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Л. Укр., І, 1951, 436); Верби та дами з містечка наділи зелені вуалі (Коцюб., II, 1955, 264); * У порівн. Гадюка часом перепливала єрик хвилястими рухами, здіймала голову, поважно хи­тала нею з боку на бік, як значна дама (Коцюб., І, 1955, 361); // розм. Жінка взагалі. Дами ходять по вулицях в літніх костюмах (Коцюб., 111, 1956, 410); Побіч нас сіло ще кілька військових та цивільних із дамами (Досв., Вибр., 1959, 100); * У порівн. Перейдуть по серденьку.. Псі щасливі спомини, Мов веселі дами (Фр., XIII, 1954, 452).
2. Одружена жінка; протилежне д і в ч и н а. Хоча він
був і удівець, одначе ж любив закликати до себе веселих
гостей, а найбільше молодих дам (Н.-Лев., І, 1956, 156);
Браво грянуть — рях-цях-цях! — Дами, панночки, гу-
сари (Бажан, Роки, 1957, 272).
3. ,розм. Жінка або дівчина, що танцює в парі з чо-
ловіком (мужчиною). Заграв оркестр, мужчини подали
дамам руки і в мелодійних звуках полонеза квітчастою
гірляндою попливли до зеленої зали (Панч, III, 1956, 61).
4. Гральна карта, на якій зображена жіпка. [Яри-
на:] Бубновий король сумус за бубновою дамою (Кори.,
II, 1955, 109); — Та їй-богу ж це дама козир! (Збан.,
Єдина, 1959, 118).
<3> Дама серця, заст., жарт.— кохана жінка.—Я чую над нами подих середніх віків: от лицар грас на бандурі, дама його серця виходить на замкову високу башту (Н.-Лев., IV, 1956, 241); [Орсст:] Се [любов міне-зингерів] була релігія, містична, екзальтована. Культ мадонни і культ дами серця зливались в одно (Л. Укр., II, 1951, 24); Класна дама див. класний.


інші слова Літера - Д