Даленіючий
Літера: Д

Даленіючий Буква - Д



Даленіючий а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до даленіти. Полинути б, вітре, з тобою .. І в млі снігового простору Оглянути весь небокрай — Карпат даленіючі гори І тихий південний Дунай (Ус, Дорогами.., 1951, 220); Кожному свої думи, свої мрії навіяли оті .. даленіючі птахи… (Гончар, І, 1954, 104); Настороженим слухом вловив десь далеко на вулиці даленіючі кроки нежданого гостя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 90).


інші слова Літера - Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. Д

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. Д