Заарештований
Літера: З

Заарештований Буква - З



Заарештований а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заарештувати. Нікому не дивно було почути, як у холод­ній верещать заарештовані баби (Крим., Вибр., 1965, 377); У шістнадцятому році під час забастовки був заарештований [Артем] (Головко, II, 1957, 438); // у знач. їм. заарештований, ного, ч.; заарештована, ної, ж. Той (та), хто перебуває під арештом. Гордія Байду разом з партією заарештованих привезли до Катери­нослава вночі (Панч, І, 1956, 416); // заарештовано, безос. присудк. сл. За доносом провокатора Петрова всіх кирило-мефодіївців, і Шевченка зокрема, було заареш­товано (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).


інші слова Літера - З